Вона ще птахою верталась у свій двір,

Клювала кислі грона винограду,

Я знаю, це була вона, -

Вернулась, щоб побачить ще раз хату.

Свою хатину,

І свого двора –

Вона верталась, прилітала вранці

Її крилатая, крилатая душа

Прилинула, до сходу сонця.

Прибігла я, торкнулась до крила...

Злетіла птаха –

Високо, у гору,

Ще в небі, покружляла над селом,

І зникла десь –

У піднебесних шатах.