Свято-Покровська церква (Церква в ім’я Покрови пресвятої Богородиці)
Українська Православна церква Київського патріархату.
У роки першої світової війни пристосована маленька, дерев’яна церква була цілком зруйнована, так що ремонтувати її виявилося неможливим. Та й обставини, пов’язані з приходом до влади польського режиму, тому ніяк не сприяли. З 1932 року парафія остаточно залишилася без церкви. Православні вирішили взятися за спорудження нового храму. Роботу по спорудженню церкви очолив протоієрей Федір Борецький, настоятель, а згодом його наступник Андрій Петровський. Церква була освячена з двома престолами, - головним на честь Покрови і придільним на честь великомучениці Варвари (на хорах). Будівля обійшлася більш як у 40 тисяч злотих. Освячення храму відбулося за участю архієпископа Алексія 4 жовтня 1936 року. Напередодні о шостій годині вечора він «зі славою», при численній кількості людей і духовенства, прослідував до будівлі на всеношну. При вході його привітав із хлібом-сіллю церковний староста, а всередині – настоятель. Літургія служилася за співучасті 15 священників, архідиякона та двох дияконів. Виступаючи з повчальним словом, архієпископ зауважив: історичні обставини склалися так, що в Козині в сімнадцятому столітті два десятки років перебувала чудотворна Почаївська ікона Божої Матері, благословляючи містечко до християнського житя. Це вона, підкреслив він, допомогла парафіянам здолати фінансові труднощі і несприятливі політичні обставини.
Габаритні розміри: довжина - 32.3 м , ширина – 18.6 м , висота (до під хрестового яблука) - 40 м. Храм споруджено у формі хреста. Усередині церква тридільна, двоверха. Куполи збудовано над навою. Сходи на хори розташовані в притворі, підлога в храмі дерев’яна, стелі – плоскі і склепінчасті поштукатурені, вкриті розписами, внутрішня поверхня стін поштукатурена і розписана. Церква має три входи – центральний, два бокових. На території церкви прокладені доріжки з покриттям плитками. Церковне подвір’я вкрите газоном та озелене деревами листяних порід, туї. На подвір’ї встановлено скульптуру Покрови Божої Матері з 2 ангелами, дзвін Благовіст ( неробочий, пошкоджений в роки ВВв), дві фігури. На одній фігурі розміщена ікона розп’яття Ісуса Христа, на другій – Почаївська Божа мати. Також на подвір’ї зберігся камінний хрест заввишки 0.8 м часів походу Богдана Хмельницького на Берестечко.
Історія міст і сіл УРСР. Ровенська обл. – К. : УРЕ, 1973. – С. 598-605;
Костюк Г. Дзвін крізь десятиліття / Г. Костюк // Прапор перемоги. – 2003. – 30 вересня. – с.3
Ящук В. І. Радивилів. Краєзнавчі матеріали /В. Ящук. – Рівне: Волинські обереги, 2004. – с. 51-54.
Архітектурні особливості записано зі слів настоятеля храму Кравчука Юрія Леонтійовича, 1942 р. н.
|
